Маніфест кору та інтрига з дифтерією – чого чекати?

Про те, що в Україні захворюваність на кір зростає, МОЗ повідомляло ще у травні минулого року. 2018-й рік почався летальними наслідками від спалаху небезпечної інфекційної хвороби. Смертельні випадки були зафіксовані в Києві, Одесі та інших містах. Тепер лікарі і громадяни в очікуванні: чи будуть спалахи дифтерії? Адже від обох хвороб можна захиститися щепленням, але лікарі говорять, що своєчасна кампанія з імунізації була зірвана. Про це пише Ольга Ружицька в інтернет-виданні ZMIST.

КІР ПОВЕРТАЄТЬСЯ НА ПОЛТАВЩИНУ

На території області за січень на кір захворіло 20 осіб (10 дорослих і 10 дітей). У перший тиждень лютого зареєстрували 3 нові випадки – кір дістався до Миргородського району. У 2017 році у Полтавській області було зареєстровано 19 випадків захворювання на кір. З початку 2018-го – уже 35. І якщо минулого року серед хворих було більше дітей, то зараз – порівну з дорослими. Все почалось із завезеного вірусу – сім’я ромів із Західної України приїхала в гості до рідні в Лохвицький район. Усі хворі, зокрема 15 дітей, не були щеплені від кору.

Але якщо порівняти ці цифри з показниками захворюваності на кір у минулому, ситуація контрольована. «Зміст» зробив запит до Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА щодо захворюваності на кір і дифтерію за останні 25 років, а також про рівень охоплення вакцинацією – відкрилась цікава картина.

«Рекорд» захворюваності на кір було встановлено у 2006 році – 1 498 хворих (з них 233 – діти). У 90-х найбільша захворюваність фіксувалася в 1996 році – 970 хворих (у тому числі 321 дитина). Цікаво, що у 2007 і 2008 роках – перших наступних роках після епідемії – не було жодного випадку захворювання на кір. І ось знову пройшло 10 років, але цього разу інформаційний шум набагато більший за рівень поширеності хвороби.

Захворювання на кір

Фото: Захворювання на кір

Інформація про вакцинацію в електронному вигляді фіксується з 2005 року. Якщо подивитись, як корелюється рівень захворюваності з вакцинацією, то у 2005 році, напередодні епідемії, від кору було щеплено 32 934 дитини. Статистика по дорослих не ведеться (дорослі вакцинуються за власним бажанням. Або не вакцинуються – теж за власним бажанням). Для порівняння, у 2017 році щеплено 73 533 дітей. Найменше щеплених було у 2014 році – 8 841 дитина. У 2015 і 2016 роках рівень вакцинації був найнижчим за останні 13 років. Тому можна припустити, що оскільки зараз половина хворих на кір – діти, це є наслідок низького охоплення вакцинацією, адже раніше вони рідко становили навіть третину хворих.

Вакцинація від кору

Фото: Вакцинація від кору

І це якщо не враховувати практику батьків, які «купували» довідки про вакцинацію, щоб віддати дитину до садочка і в школу, а насправді діти не були щеплені. Порахувати кількість таких випадків неможливо.

АНТИВАКЦИНАЛЬНІ КАМПАНІЇ ТА ЇХНІ НАСЛІДКИ

Лікар-епідеміолог Андрій Байбарза зауважує, що антивакцинальна кампанія у 2008 році зірвала планову вакцинацію. Скоріше за все, так сталось через два сумнозвісні випадки на тлі подальших буремних подій в Україні.

Перший – у 2008 році від вакцини КПК (проти кору, паротиту і краснухи) індійського виробництва помер старшокласник з Краматорська, а ще 85 школярів з тієї самої школи потрапили до лікарень. Тоді фахівці Національної академії медичних наук України офіційно заявили, що смерть старшокласника спричинила вакцина сумнівної якості. Генпрокуратура з’ясувала, що була закуплена індійська вакцина, яка не пройшла сертифікацію та не була зареєстрована. Було визнано, що свої службові повноваження перевищив заступник міністра Микола Проданчук, колись головний державний санітарний лікар України. З цього, дійсно, стартував активний рух українських «антипрививочників» і почалась активна антивакцинальна кампанія.

Другий випадок – скандальна закупівля 2012 року, коли МОЗ під керівництвом тодішнього міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової закупило неякісні вакцини АКДП (проти кашлюку, дифтерії і правця) та проти гепатиту В виробництва ПАТ «Фармстандарт-Біолік». Скандал і розслідування почались у 2013 році, після оприлюднення у ЗМІ інформації про смерть 11 дітей від цих вакцин. Також виявилося, що 55% акцій «Фармстандарт-Біолік» належали російській компанії «Фармстандарт». До цього ними володів Олександр Богатирьов – син міністра. Саме в той час МОЗ надумало скасувати GMP-сертифікацію вакцин – спеціальні вимоги до якості, до яких не могли дотягнути російські, індійські та китайські виробники. Зі скасуванням цих вимог знімалися обмеження на закупівлю у «свого», уже обраного виробника.

Ці події викликали негативну реакцію на всі види щеплень. Люди перестали довіряти якості вакцин, які пропонувались у медичних закладах.

Про це яскраво свідчить і статистика вакцинації проти дифтерії. У 2012 році на Полтавщині від дифтерії було щеплено 70 272 дитини і 38 147 дорослих. У 2013 – 24 119 дітей і 3349 дорослих. У 2014 році ще менше – 20 156 дітей і 2043 дорослих.

Вакцинація від дифтерії

Фото: Вакцинація від дифтерії

І оскільки впав рівень колективного імунітету, збудники отримали сприятливе середовище – кір почав маніфестувати. Інтригу зберігає дифтерія.

ДИФТЕРІЯ: НАЗАД У 90-ТІ?

Востаннє випадки захворювання на дифтерію на Полтавщині фіксувалися у 2014 році – один дорослий пацієнт. Діти не хворіють на дифтерію з 1998 року. Останню епідемію 90-х медики, які працювали в той час, воліють не згадувати. Тому з острахом міркують про потенційну небезпеку. Стриманий позитив викликає один факт – останні два роки в області не було навіть носіїв дифтерії. Деякі молоді лікарі ніколи не бачили наживо, як виглядають дифтерійні плівки у горлі хворого.

«Минуло майже 20 років після останньої активної вакцинації. Ревакцинація повинна проводитися раз на 10 років. Тепер кожен може відповісти: очікують медики на дифтерію чи ні? Звичайно, ми її очікуємо. Можлива завезена дифтерія», – говорить Лідія Войтенко.

Якщо говорити мовою цифр, у 2015 році від дифтерії було вакциновано всього 87 (!) дорослих і 21 546 дітей. У 2017 році дорослих було вакциновано більше, ніж дітей, – 106 589 і 87 703 відповідно. До 2005 року включно – більше сотні тисяч вакцинованих було нормальним рівнем охоплення. Тепер це досягнення.

«Держава сьогодні забезпечує за календарем щеплення для дітей від кору, але дорослі організовані колективи можуть придбати вакцину і щепитися. Щодо дифтерії, то вакцина для дорослих є сьогодні в області. Для дорослих вакцина безкоштовна», – зауважує Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров’я. (у січні було 300 тисяч доз – прим Авт.)

СВЯЩЕННА КОРОВА ВАКЦИНАЦІЇ

Людство успішно бореться з кором всього-на-всього 55 років. У 1963 році почалась масова вакцинація й історія стосунків з кором різко змінилась. Хоча хвороба відома з сивої давнини – вона описана у роботах персидських і арабських лікарів VII-IX століть. «Батько англійської медицини» (а заодно і клінічної як такої) Томас Сіденхем у XVIII ст. зрозумів різницю між скарлатиною і кором, подарувавши назву першій і виділивши останню як окрему хворобу поміж гостролихоманкових дитячих висипів.

Масова імунізація від дифтерії проводиться ще менше – 44 роки, хоча вакцину профілактично застосували ще у 1913 році. За порятунок від дифтерії людство віддячило Нобелівською премією німецького лікаря Еміля фон Берінга. Серотерапію дифтерії він успішно провів у 1891 році і паралельно винайшов ще одну вакцину – від правцю. За це у нього є ще одна нагорода – Залізний хрест за порятунок здоров’я німецьких солдат у Першій світовій війні.

До речі, раніше науковці і лікарі уміли красиво віддавати належне колегам. Терміном «вакцина» Луї Пастер зробив «комплімент» першому вакцинатору Едуарду Дженеру. «Vacca» – «корова» французькою мовою. Адже історія ліквідації віспи і початку ери щеплень почалась з вакцини коров’ячої віспи. Вакцини допомогли викорінити або значно знизити поширеність чималої кількості хвороб. Тобто вакцини працюють. Головне питання щодо їхньої якості.

НА СТОРОЖІ ЗДОРОВ’Я ПОЛТАВЦІВ – БЕЛЬГІЙСЬКІ ТА ІНДІЙСЬКІ ВАКЦИНИ

«Ситуація в нас краща, ніж в багатьох інших областях України, – наголошує лікар-епідеміолог Андрій Байбарза У першу чергу, потрібно захистити дитяче населення. Тож зараз імунізацію доцільно продовжувати. Жодних додаткових вказівок чи рішень на місцевому рівні про те, що діти, які не щеплені, не повинні відвідувати організовані колективи  не потрібно. Існує закон, який раніше не виконувався,  про захист населення від інфекційних хвороб. Відповідно до закону, діти без профілактичних щеплень відвідувати організовані колективи не повинні. Натомість, установи освіти повинні організовувати їм інші форми навчання, для здійснення їх конституційних прав».

Якщо у дорослої людини виникає запитання робити щеплення проти кору чи ні, потрібно вивчити напруженість імунітету, радить Лідія Войтенко, головний лікар-інфекціоніст області. Потрібно звернутись до сімейного лікаря за місцем проживання і разом з ним приймати рішення: робити щеплення чи ні. Дізнатися, чи є у вас імунітет проти кору, нескладно. Є спеціальне імунологічне дослідження, яке це визначає. Потрібно лише зробити аналіз на антитіла до вірусу кору (антитіла класу IgG). Здати кров можна без спеціальної підготовки, але не менше, ніж через 3 години після їжі. Щодо дітей лікар має однозначну позицію: потрібно дотримуватись календаря щеплень і робити, якщо немає медичних протипоказань. Від дифтерії дорослі повинні ревакцинуватись кожні 10 років.

«Найкращі показники з імунізації проти кору зараз у Великобагачанського, Лубенського і Хорольського районів. Найнижчі – у містах Кременчук, Горішні Плавні, Полтава, Лубни, а також у Гребінківському і Зіньківському районах. Це світова практика – створити безпечне середовище для всіх, провакцинувати інших, аби захистити тих, яким, за медичними показами, не можна робити щеплення. Їх малий відсоток, але все ж є»,– розповіла Світлана Писаренко, головний педіатр області, сертифікований тренер UNICEF з вакцинації.

 

«У нас великий склад, професіональні холодильники. Вакцина КПК «Пріорекс» – бельгійського виробництва, вакцина жива, атенуйована. Вакцина не викликає хворобу, а викликає імунітет – імунну відповідь. Протипокази – гострі захворювання, загострення хронічних захворювань, вагітність та ВІЛ-інфікован», – розповідає завідуюча обласним імунологічним центром Ольга Бастоногова. – Щодо АКДП – кашлюк, дифтерія, правець. Ходять міфи, що вона важко переноситься, але це лише тому, що у вакцині є ціла клітина кашлюку. Усі бельгійські та французькі вакцини містять лише 3 антигени, в індійській вакцині, яку ми пропонуємо, цільноклітинний – 3 тисячі антигенів. Імунітет вона дає набагато більший від кашлюку. У Польщі використовують таку ж саму вакцину».

Також вона пояснила, що закуплені дводозні вакцини, бо так дешевше, але вони ідентичні до однодозних. За власним бажанням можна придбати однодозну вакцину.

КОЛИ ПОТРІБНО ВАКЦИНУВАТИСЯ

Кір. В Україні є комплексна вакцина від кору, паротиту і краснухи (КПК). Вона забезпечує тривалий захист. Для найкращого захисту дитина повинна отримати дві дози КПК вакцини: першу – у 12 місяців, другу – в 6 років. Вважається, що імунітет триматиметься до 18 років. Далі можна ревакцинуватись за власним бажанням і за свої кошти.

Щеплення від кору

Фото: Щеплення від кору

Дифтерія. Згідно з національним Календарем профілактичних щеплень, для вакцинації дітей проти дифтерії, кашлюку, правця на першому році життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (АаКДП) – для ослаблених дітей, – так і з цільноклітинним (АКДП) кашлюковим компонентом. Тут принципова відмінність між вакцинами європейського та індійського виробництва: та ж бельгійська має всього кілька клітинок кашлюку, а індійська – цільноклітинний компонент, який, до речі, і проявляється реакцією організму (протягом 10 днів з моменту вакцинації може спостерігатись так звана «відкладена реакція» – підвищення температури, почервоніння місця ін’єкції тощо). Ці вакцини використовуються для щеплення дітей до 6 років 11 місяців 29 днів.

Щеплення від дифтерії

Фото: Щеплення від дифтерії

Щеплення АКДП (АаКДП) вакциною здійснюється за таким графіком: перше – у 2 місяці, друге – у 4 місяці, третє – у 6 місяців. Ревакцинація проводиться у 18 місяців, у 6 років (анатоксином дифтерійно-правцевим (далі — АДП), без кашлюкового компоненту) та у 16 років (анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену, АДП-М).

Щеплення дітей до 7 років з порушенням Календаря призначаються лікарем з такого розрахунку, щоб дитина встигла одержати чотириразове щеплення проти кашлюку до 6 років 11 місяців 29 днів. У разі неможливості отримати 4 дози вакцини проти кашлюку дитиною до 6 років 11 місяців 29 днів вводять стільки доз, скільки дитина встигне отримати до виповнення їй зазначеного віку.

Дітям, старшим 7 років, та дорослим, які раніше не були щеплені або не мають даних щодо вакцинації, проводять триразове щеплення АДП-М. Ревакцинація дітей віком 15-18 років, які отримують щеплення поза цим Календарем, здійснюється з мінімальним інтервалом у 3 роки після останнього щеплення для профілактики дифтерії та правця. Це безкоштовно. Навіть для дорослих.

Обкладинка й інфографіки Наталі Баранник