Що отримають українці після автономізації медичних установ: версія Богомолець

В Українському кризовому медіа-центрі відбувся круглий стіл на тему “Реформа галузі охорони здоров’я: що отримають українці після автономізації медичних установ. Ініціатором та організатором круглого столу виступила голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, Заслужений лікар України, радник Президента України Ольга Богомолець.

У круглому столі прийняли участь секретар Національної Ради Реформ Дмитро Шимків, заступник Міністра охорони здоров’я Віктор Шафранський, народні депутати Олег Мусій, Оксана Корчинська, Андрій Шипко і Юрій Гарбуз, представники громадських організацій, юристи провідних компаній та інші зацікавлені особи.

Як повідомляє персональний сайт Ольги Богомолець, головною темою обговорення став законопроект про автономізацію медичних установ, поданий Кабінетом Міністрів, і ситуація, що склалася навколо нього (проекти 2309а «Про внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїни щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я», 2310а «Про внесення Зміни до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я » і 2311а « Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства України з питань охорони здоров’я »).

Цей проект закону, який по суті складається з трьох законопроектів, не пройшов затвердження в профільному Комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я через істотні недоліки, на які звернули увагу народні депутати, юристи й аналітики. Законопроект також отримав негативні оцінки фахівців Світового банку і представників відомих юридичних компаній, оскільки містить серйозні ризики, які можуть призвести до приватизації лікарень в Україні, в тій формі, як це було в 90-і роки. Більше того, як відзначають фахівці, закон не є повноцінною реформою системи охорони здоров’я і вирваний із загального контексту реформування охорони здоров’я України.

На круглому столі була відзначена небезпека того, що згідно даного закону державні установи перейдуть на фінансування з місцевих бюджетів, статус лікувальних установ зміниться із державних на комерційний із можливістю утворення акціонерних  товариств. При цьому при переході в нову форму власності цілі лікувальні комплекси позбавляються від необхідності аудиту, що може призвести до серйозних зловживань у сфері охорони здоров’я. Рахунки медичних установ також переводяться з державних банків в комерційні.

На круглому столі зазначалося, що законопроект про автономізацію несе значні ризики для України в тому вигляді, в якому він поданий. При цьому альтернативний проект закону поданий народним депутатом Олегом Мусієм, також містить низку недоліків, але виключає корупційні складові, які є в законопроекті від Кабінету Міністрів.

Автономізація потрібна країні, – в цьому учасники круглого столу були єдині. Але – чесна автономізація, яка не залишить людей без гарантованого пакету медичних послуг і не перетворить більшість лікарень в центральних містах України в ресторани і розважальні центри. На місці вивільнених лікарняних установ повинні з’явитися хоспіси та інтернати для дітей інвалідів, а не приватні лавочки, – впевнені організатори заходу.

У ході обговорення присутні прийшли до рішення, що вихід зі сформованої ситуації є. “Ми готові до співпраці з оновленим Міністерством охорони здоров’я”, – підкреслила Ольга Богомолець. Один із варіантів – це розробка ще одного альтернативного закону, який врахує побажання всіх сторін і виключить перекоси в автономізації медичних установ країни. Але є й інший варіант. “Є два шляхи: виносити на голосування два законопроекти, передбачивши внесення в законопроект МОЗ певних поправок між першим і другим читанням. Однак у нас є приклади, коли обумовлені поправки так і не були внесені. Другий шлях – внести в сесійний зал один доопрацьований законопроект, в якому будуть зняті всі ризики “, – зазначив Дмитро Шимків. Його підтримав народний депутат Олег Мусій, який запропонував винести на голосування у Верховну Раду два пакети законопроектів, щоб після голосування депутатами за один із законопроектів внести в нього правки і розглядати у другому читанні.

Абсолютно однозначно, і в цьому думки більшості учасників круглого столу зійшлися, що в існуючому вигляді, без доопрацювань та істотних змін не повинен бути прийнятий жоден закон, який може зашкодити життю і здоров’ю людей в Україні.

У нас, на сьогоднішній день уже зареєстровано звернення достатньо великої кількості головних лікарів, котрі ще до прийняття цього закону, на жаль, вже відчули на собі тиск і щодо своїх майнових комплексів. Наше завдання як народних депутатів – ризики мінімізувати. Якщо такі ризики є, і їх можна буде використати – банкрутувати  майнові комплекси медичних установ і приватизувати їх уже абсолютно легально, то це вартує того, щоб такі ризики були вилучені без втрати можливості автономізації. Сьогодні відповідальність перед українським народом, як Голова Комітету з питань охорони здоров’я, несу особисто я, Ольга Богомолець. Своїм ім’ям, своїм прізвищем, історією свого роду, смертями всіх тих хлопців, які померли в мене на руках на Майдані. Я готова боротися за кожен ризик  для того, щоб їх не було. Це моя позиція – я краще буду дути на холодне, аніж потім пояснювати людям, чому ми десь недоопрацювали та чогось не побачили. Враховуючи сьогоднішню ситуацію в державі з деморалізацією медичної спільноти, бажанням олігархів знайти куди вкласти свої гроші, з тим що окремі головні лікарі готові віддати під приватизацію медичні установи  з метою стати власниками їх майнових комплексів, враховуючи все це ми повинні бути на сторожі» , – зазначила державний та громадський діяч Ольга Богомолець.